| впу́щений1 – дієприкметник | ||||
| (допущений кудись) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | впу́щений | впу́щена | впу́щене | впу́щені |
| родовий | впу́щеного | впу́щеної | впу́щеного | впу́щених |
| давальний | впу́щеному | впу́щеній | впу́щеному | впу́щеним |
| знахідний | впу́щений, впу́щеного | впу́щену | впу́щене | впу́щені, впу́щених |
| орудний | впу́щеним | впу́щеною | впу́щеним | впу́щеними |
| місцевий | на/у впу́щеному, впу́щенім | на/у впу́щеній | на/у впу́щеному, впу́щенім | на/у впу́щених |