| вража́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (дивувати) | ||
| Інфінітив | вража́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вража́ймо | |
| 2 особа | вража́й | вража́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вража́тиму | вража́тимемо, вража́тимем |
| 2 особа | вража́тимеш | вража́тимете |
| 3 особа | вража́тиме | вража́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вража́ю | вража́ємо, вража́єм |
| 2 особа | вража́єш | вража́єте |
| 3 особа | вража́є | вража́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вража́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вража́в | вража́ли |
| жін. р. | вража́ла | |
| сер. р. | вража́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вража́вши | ||