| | |
| вража́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (дивуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вража́тися, вража́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вража́ймося, вража́ймось |
| 2 особа | вража́йся, вража́йсь | вража́йтеся, вража́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вража́тимуся, вража́тимусь | вража́тимемося, вража́тимемось, вража́тимемся |
| 2 особа | вража́тимешся | вража́тиметеся, вража́тиметесь |
| 3 особа | вража́тиметься | вража́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вража́юся, вража́юсь | вража́ємося, вража́ємось, вража́ємся |
| 2 особа | вража́єшся | вража́єтеся, вража́єтесь |
| 3 особа | вража́ється | вража́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вража́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вража́вся, вража́всь | вража́лися, вража́лись |
| жін. р. | вража́лася, вража́лась |
| сер. р. | вража́лося, вража́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вража́вшись |
