| вража́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (дивуватися) | ||
| Інфінітив | вража́тися, вража́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вража́ймося, вража́ймось | |
| 2 особа | вража́йся, вража́йсь | вража́йтеся, вража́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вража́тимуся, вража́тимусь | вража́тимемося, вража́тимемось, вража́тимемся |
| 2 особа | вража́тимешся | вража́тиметеся, вража́тиметесь |
| 3 особа | вража́тиметься | вража́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вража́юся, вража́юсь | вража́ємося, вража́ємось, вража́ємся |
| 2 особа | вража́єшся | вража́єтеся, вража́єтесь |
| 3 особа | вража́ється | вража́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вража́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вража́вся, вража́всь | вража́лися, вража́лись |
| жін. р. | вража́лася, вража́лась | |
| сер. р. | вража́лося, вража́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вража́вшись | ||