вре́м’я – іменник середнього роду | ||
(час) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | вре́м’я | |
родовий | вре́м’я, вре́мені | |
давальний | вре́м’ю, вре́мені | |
знахідний | вре́м’я | |
орудний | вре́м’ям, вре́менем | |
місцевий | на/у вре́м’ї, вре́мені | |
кличний | вре́м’я | |
[діал.] |