| ври́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ври́тий | ври́та | ври́те | ври́ті |
| родовий | ври́того | ври́тої | ври́того | ври́тих |
| давальний | ври́тому | ври́тій | ври́тому | ври́тим |
| знахідний | ври́тий, ври́того | ври́ту | ври́те | ври́ті, ври́тих |
| орудний | ври́тим | ври́тою | ври́тим | ври́тими |
| місцевий | на/у ври́тому, ври́тім | на/у ври́тій | на/у ври́тому, ври́тім | на/у ври́тих |