| | |
| вро́джуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вро́джуватися, вро́джуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вро́джуймося, вро́джуймось |
| 2 особа | вро́джуйся, вро́джуйсь | вро́джуйтеся, вро́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вро́джуватимуся, вро́джуватимусь | вро́джуватимемося, вро́джуватимемось, вро́джуватимемся |
| 2 особа | вро́джуватимешся | вро́джуватиметеся, вро́джуватиметесь |
| 3 особа | вро́джуватиметься | вро́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вро́джуюся, вро́джуюсь | вро́джуємося, вро́джуємось, вро́джуємся |
| 2 особа | вро́джуєшся | вро́джуєтеся, вро́джуєтесь |
| 3 особа | вро́джується | вро́джуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вро́джуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вро́джувався, вро́джувавсь | вро́джувалися, вро́джувались |
| жін. р. | вро́джувалася, вро́джувалась |
| сер. р. | вро́джувалося, вро́джувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вро́джувавшись |
