| | |
| врозумля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | врозумля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | врозумля́ймо |
| 2 особа | врозумля́й | врозумля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | врозумля́тиму | врозумля́тимемо, врозумля́тимем |
| 2 особа | врозумля́тимеш | врозумля́тимете |
| 3 особа | врозумля́тиме | врозумля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | врозумля́ю | врозумля́ємо, врозумля́єм |
| 2 особа | врозумля́єш | врозумля́єте |
| 3 особа | врозумля́є | врозумля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| врозумля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | врозумля́в | врозумля́ли |
| жін. р. | врозумля́ла |
| сер. р. | врозумля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| врозумля́вши |
