| вруба́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (заглиблюватися) | ||
| Інфінітив | вруба́тися, вруба́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вруба́ймося, вруба́ймось | |
| 2 особа | вруба́йся, вруба́йсь | вруба́йтеся, вруба́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вруба́тимуся, вруба́тимусь | вруба́тимемося, вруба́тимемось, вруба́тимемся |
| 2 особа | вруба́тимешся | вруба́тиметеся, вруба́тиметесь |
| 3 особа | вруба́тиметься | вруба́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вруба́юся, вруба́юсь | вруба́ємося, вруба́ємось, вруба́ємся |
| 2 особа | вруба́єшся | вруба́єтеся, вруба́єтесь |
| 3 особа | вруба́ється | вруба́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вруба́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вруба́вся, вруба́всь | вруба́лися, вруба́лись |
| жін. р. | вруба́лася, вруба́лась | |
| сер. р. | вруба́лося, вруба́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вруба́вшись | ||