| | |
| вру́бувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вру́бувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вру́буймо |
| 2 особа | вру́буй | вру́буйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вру́буватиму | вру́буватимемо, вру́буватимем |
| 2 особа | вру́буватимеш | вру́буватимете |
| 3 особа | вру́буватиме | вру́буватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вру́бую | вру́буємо, вру́буєм |
| 2 особа | вру́буєш | вру́буєте |
| 3 особа | вру́бує | вру́бують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вру́буючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вру́бував | вру́бували |
| жін. р. | вру́бувала |
| сер. р. | вру́бувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вру́бувавши |
