| врухо́млений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | врухо́млений | врухо́млена | врухо́млене | врухо́млені |
| родовий | врухо́мленого | врухо́мленої | врухо́мленого | врухо́млених |
| давальний | врухо́мленому | врухо́мленій | врухо́мленому | врухо́мленим |
| знахідний | врухо́млений, врухо́мленого | врухо́млену | врухо́млене | врухо́млені, врухо́млених |
| орудний | врухо́мленим | врухо́мленою | врухо́мленим | врухо́мленими |
| місцевий | на/у врухо́мленому, врухо́мленім | на/у врухо́мленій | на/у врухо́мленому, врухо́мленім | на/у врухо́млених |