| вручи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | вручи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вручі́мо, вручі́м | |
| 2 особа | вручи́ | вручі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вручу́ | вру́чимо, вру́чим |
| 2 особа | вру́чиш | вру́чите |
| 3 особа | вру́чить | вру́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вручи́в | вручи́ли |
| жін.р. | вручи́ла | |
| сер.р. | вручи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вру́чений | ||
| Безособова форма | ||
| вру́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| вручи́вши | ||