| | |
| вріза́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вріза́тися, вріза́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вріза́ймося, вріза́ймось |
| 2 особа | вріза́йся, вріза́йсь | вріза́йтеся, вріза́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вріза́тимуся, вріза́тимусь | вріза́тимемося, вріза́тимемось, вріза́тимемся |
| 2 особа | вріза́тимешся | вріза́тиметеся, вріза́тиметесь |
| 3 особа | вріза́тиметься | вріза́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вріза́юся, вріза́юсь | вріза́ємося, вріза́ємось, вріза́ємся |
| 2 особа | вріза́єшся | вріза́єтеся, вріза́єтесь |
| 3 особа | вріза́ється | вріза́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вріза́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вріза́вся, вріза́всь | вріза́лися, вріза́лись |
| жін. р. | вріза́лася, вріза́лась |
| сер. р. | вріза́лося, вріза́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вріза́вшись |
