| | |
| врі́зуватися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (втискатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | врі́зуватися, врі́зуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | врі́зуймося, врі́зуймось |
| 2 особа | врі́зуйся, врі́зуйсь | врі́зуйтеся, врі́зуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | врі́зуватимуся, врі́зуватимусь | врі́зуватимемося, врі́зуватимемось, врі́зуватимемся |
| 2 особа | врі́зуватимешся | врі́зуватиметеся, врі́зуватиметесь |
| 3 особа | врі́зуватиметься | врі́зуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | врі́зуюся, врі́зуюсь | врі́зуємося, врі́зуємось, врі́зуємся |
| 2 особа | врі́зуєшся | врі́зуєтеся, врі́зуєтесь |
| 3 особа | врі́зується | врі́зуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| врі́зуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | врі́зувався, врі́зувавсь | врі́зувалися, врі́зувались |
| жін. р. | врі́зувалася, врі́зувалась |
| сер. р. | врі́зувалося, врі́зувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| врі́зувавшись |
