| врі́чливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | врі́чливий | врі́члива | врі́чливе | врі́чливі |
| родовий | врі́чливого | врі́чливої | врі́чливого | врі́чливих |
| давальний | врі́чливому | врі́чливій | врі́чливому | врі́чливим |
| знахідний | врі́чливий, врі́чливого | врі́чливу | врі́чливе | врі́чливі, врі́чливих |
| орудний | врі́чливим | врі́чливою | врі́чливим | врі́чливими |
| місцевий | на/у врі́чливому, врі́чливім | на/у врі́чливій | на/у врі́чливому, врі́чливім | на/у врі́чливих |