| | |
| всели́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | всели́тися, всели́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вселі́мося, вселі́мось, вселі́мся |
| 2 особа | всели́ся, всели́сь | вселі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вселю́ся, вселю́сь | вселимо́ся, вселимо́сь, всели́мся |
| 2 особа | всели́шся | вселите́ся, вселите́сь |
| 3 особа | всели́ться | вселя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | всели́вся, всели́всь | всели́лися, всели́лись |
| жін.р. | всели́лася, всели́лась |
| сер.р. | всели́лося, всели́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| всели́вшись |
