| | |
| всо́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | всо́вуватися, всо́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | всо́вуймося, всо́вуймось |
| 2 особа | всо́вуйся, всо́вуйсь | всо́вуйтеся, всо́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | всо́вуватимуся, всо́вуватимусь | всо́вуватимемося, всо́вуватимемось, всо́вуватимемся |
| 2 особа | всо́вуватимешся | всо́вуватиметеся, всо́вуватиметесь |
| 3 особа | всо́вуватиметься | всо́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | всо́вуюся, всо́вуюсь | всо́вуємося, всо́вуємось, всо́вуємся |
| 2 особа | всо́вуєшся | всо́вуєтеся, всо́вуєтесь |
| 3 особа | всо́вується | всо́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| всо́вуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | всо́вувався, всо́вувавсь | всо́вувалися, всо́вувались |
| жін. р. | всо́вувалася, всо́вувалась |
| сер. р. | всо́вувалося, всо́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| всо́вувавшись |
