| | |
| всо́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | всо́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | всо́вуймо |
| 2 особа | всо́вуй | всо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | всо́вуватиму | всо́вуватимемо, всо́вуватимем |
| 2 особа | всо́вуватимеш | всо́вуватимете |
| 3 особа | всо́вуватиме | всо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | всо́вую | всо́вуємо, всо́вуєм |
| 2 особа | всо́вуєш | всо́вуєте |
| 3 особа | всо́вує | всо́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| всо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | всо́вував | всо́вували |
| жін. р. | всо́вувала |
| сер. р. | всо́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| всо́вувавши |
