| | |
| всовісти́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | всовісти́тися, всовісти́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | всовісті́мося, всовісті́мось, всовісті́мся |
| 2 особа | всовісти́ся, всовісти́сь | всовісті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | всовіщу́ся, всовіщу́сь | всовістимо́ся, всовістимо́сь, всовісти́мся |
| 2 особа | всовісти́шся | всовістите́ся, всовістите́сь |
| 3 особа | всовісти́ться | всовістя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | всовісти́вся, всовісти́всь | всовісти́лися, всовісти́лись |
| жін.р. | всовісти́лася, всовісти́лась |
| сер.р. | всовісти́лося, всовісти́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| всовісти́вшись |
