| | | | |
| втаємни́чений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | втаємни́чений | втаємни́чена | втаємни́чене | втаємни́чені |
| родовий | втаємни́ченого | втаємни́ченої | втаємни́ченого | втаємни́чених |
| давальний | втаємни́ченому | втаємни́ченій | втаємни́ченому | втаємни́ченим |
| знахідний | втаємни́чений, втаємни́ченого | втаємни́чену | втаємни́чене | втаємни́чені, втаємни́чених |
| орудний | втаємни́ченим | втаємни́ченою | втаємни́ченим | втаємни́ченими |
| місцевий | на/у втаємни́ченому, втаємни́ченім | на/у втаємни́ченій | на/у втаємни́ченому, втаємни́ченім | на/у втаємни́чених |
