| втира́ло – іменник середнього роду | ||
| (рушник) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | втира́ло | втира́ла |
| родовий | втира́ла | втира́л |
| давальний | втира́лу | втира́лам |
| знахідний | втира́ло | втира́ла |
| орудний | втира́лом | втира́лами |
| місцевий | на/у втира́лі | на/у втира́лах |
| кличний | втира́ло* | втира́ла* |
| [розм.] |