| | |
| втихоми́рюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | втихоми́рюватися, втихоми́рюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | втихоми́рюймося, втихоми́рюймось |
| 2 особа | втихоми́рюйся, втихоми́рюйсь | втихоми́рюйтеся, втихоми́рюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | втихоми́рюватимуся, втихоми́рюватимусь | втихоми́рюватимемося, втихоми́рюватимемось, втихоми́рюватимемся |
| 2 особа | втихоми́рюватимешся | втихоми́рюватиметеся, втихоми́рюватиметесь |
| 3 особа | втихоми́рюватиметься | втихоми́рюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | втихоми́рююся, втихоми́рююсь | втихоми́рюємося, втихоми́рюємось, втихоми́рюємся |
| 2 особа | втихоми́рюєшся | втихоми́рюєтеся, втихоми́рюєтесь |
| 3 особа | втихоми́рюється | втихоми́рюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| втихоми́рюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | втихоми́рювався, втихоми́рювавсь | втихоми́рювалися, втихоми́рювались |
| жін. р. | втихоми́рювалася, втихоми́рювалась |
| сер. р. | втихоми́рювалося, втихоми́рювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| втихоми́рювавшись |
