| | |
| вти́шуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вти́шуватися, вти́шуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вти́шуймося, вти́шуймось |
| 2 особа | вти́шуйся, вти́шуйсь | вти́шуйтеся, вти́шуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вти́шуватимуся, вти́шуватимусь | вти́шуватимемося, вти́шуватимемось, вти́шуватимемся |
| 2 особа | вти́шуватимешся | вти́шуватиметеся, вти́шуватиметесь |
| 3 особа | вти́шуватиметься | вти́шуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вти́шуюся, вти́шуюсь | вти́шуємося, вти́шуємось, вти́шуємся |
| 2 особа | вти́шуєшся | вти́шуєтеся, вти́шуєтесь |
| 3 особа | вти́шується | вти́шуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вти́шуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вти́шувався, вти́шувавсь | вти́шувалися, вти́шувались |
| жін. р. | вти́шувалася, вти́шувалась |
| сер. р. | вти́шувалося, вти́шувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вти́шувавшись |
