| втолочи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | втолочи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | втолочі́мо, втолочі́м | |
| 2 особа | втолочи́ | втолочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | втолочу́ | втоло́чимо, втоло́чим |
| 2 особа | втоло́чиш | втоло́чите |
| 3 особа | втоло́чить | втоло́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | втолочи́в | втолочи́ли |
| жін.р. | втолочи́ла | |
| сер.р. | втолочи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| втоло́чений | ||
| Безособова форма | ||
| втоло́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| втолочи́вши | ||