| вто́птуваний1 – дієприкметник | ||||
| (вдавлюваний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вто́птуваний | вто́птувана | вто́птуване | вто́птувані |
| родовий | вто́птуваного | вто́птуваної | вто́птуваного | вто́птуваних |
| давальний | вто́птуваному | вто́птуваній | вто́птуваному | вто́птуваним |
| знахідний | вто́птуваний, вто́птуваного | вто́птувану | вто́птуване | вто́птувані, вто́птуваних |
| орудний | вто́птуваним | вто́птуваною | вто́птуваним | вто́птуваними |
| місцевий | на/у вто́птуваному, вто́птуванім | на/у вто́птуваній | на/у вто́птуваному, вто́птуванім | на/у вто́птуваних |