| | |
| вті́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вті́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вті́люймо |
| 2 особа | вті́люй | вті́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вті́люватиму | вті́люватимемо, вті́люватимем |
| 2 особа | вті́люватимеш | вті́люватимете |
| 3 особа | вті́люватиме | вті́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вті́люю | вті́люємо, вті́люєм |
| 2 особа | вті́люєш | вті́люєте |
| 3 особа | вті́лює | вті́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вті́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вті́лював | вті́лювали |
| жін. р. | вті́лювала |
| сер. р. | вті́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| вті́люваний |
| Безособова форма |
| вті́лювано |
| Дієприслівник |
| вті́лювавши |
