| | |
| втіша́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | втіша́тися, втіша́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | втіша́ймося, втіша́ймось |
| 2 особа | втіша́йся, втіша́йсь | втіша́йтеся, втіша́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | втіша́тимуся, втіша́тимусь | втіша́тимемося, втіша́тимемось, втіша́тимемся |
| 2 особа | втіша́тимешся | втіша́тиметеся, втіша́тиметесь |
| 3 особа | втіша́тиметься | втіша́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | втіша́юся, втіша́юсь | втіша́ємося, втіша́ємось, втіша́ємся |
| 2 особа | втіша́єшся | втіша́єтеся, втіша́єтесь |
| 3 особа | втіша́ється | втіша́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| втіша́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | втіша́вся, втіша́всь | втіша́лися, втіша́лись |
| жін. р. | втіша́лася, втіша́лась |
| сер. р. | втіша́лося, втіша́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| втіша́вшись |
