| вті́шитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | вті́шитися, вті́шитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вті́шмося, вті́шмось | |
| 2 особа | вті́шся | вті́штеся, вті́штесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вті́шуся, вті́шусь | вті́шимося, вті́шимось, вті́шимся |
| 2 особа | вті́шишся | вті́шитеся, вті́шитесь |
| 3 особа | вті́шиться | вті́шаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вті́шився, вті́шивсь | вті́шилися, вті́шились |
| жін.р. | вті́шилася, вті́шилась | |
| сер.р. | вті́шилося, вті́шилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вті́шившись | ||