| вті́шливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вті́шливий | вті́шлива | вті́шливе | вті́шливі |
| родовий | вті́шливого | вті́шливої | вті́шливого | вті́шливих |
| давальний | вті́шливому | вті́шливій | вті́шливому | вті́шливим |
| знахідний | вті́шливий, вті́шливого | вті́шливу | вті́шливе | вті́шливі, вті́шливих |
| орудний | вті́шливим | вті́шливою | вті́шливим | вті́шливими |
| місцевий | на/у вті́шливому, вті́шливім | на/у вті́шливій | на/у вті́шливому, вті́шливім | на/у вті́шливих |