| | |
| ву́дити1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (ловити вудкою) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ву́дити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ву́дьмо |
| 2 особа | вудь | ву́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ву́дитиму | ву́дитимемо, ву́дитимем |
| 2 особа | ву́дитимеш | ву́дитимете |
| 3 особа | ву́дитиме | ву́дитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ву́джу | ву́димо, ву́дим |
| 2 особа | ву́диш | ву́дите |
| 3 особа | ву́дить | ву́дять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ву́дячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ву́див | ву́дили |
| жін. р. | ву́дила |
| сер. р. | ву́дило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ву́джений |
| Безособова форма |
| ву́джено |
| Дієприслівник |
| ву́дивши |
