| вужа́чко́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вужа́чко́вий | вужа́чко́ва | вужа́чко́ве | вужа́чко́ві |
| родовий | вужа́чко́вого | вужа́чко́вої | вужа́чко́вого | вужа́чко́вих |
| давальний | вужа́чко́вому | вужа́чко́вій | вужа́чко́вому | вужа́чко́вим |
| знахідний | вужа́чко́вий, вужа́чко́вого | вужа́чко́ву | вужа́чко́ве | вужа́чко́ві, вужа́чко́вих |
| орудний | вужа́чко́вим | вужа́чко́вою | вужа́чко́вим | вужа́чко́вими |
| місцевий | на/у вужа́чко́вому, вужа́чко́вім | на/у вужа́чко́вій | на/у вужа́чко́вому, вужа́чко́вім | на/у вужа́чко́вих |