| ву́жчий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ву́жчий | ву́жча | ву́жче | ву́жчі |
| родовий | ву́жчого | ву́жчої | ву́жчого | ву́жчих |
| давальний | ву́жчому | ву́жчій | ву́жчому | ву́жчим |
| знахідний | ву́жчий, ву́жчого | ву́жчу | ву́жче | ву́жчі, ву́жчих |
| орудний | ву́жчим | ву́жчою | ву́жчим | ву́жчими |
| місцевий | на/у ву́жчому, ву́жчім | на/у ву́жчій | на/у ву́жчому, ву́жчім | на/у ву́жчих |