| ву́зити – дієслово недоконаного виду | ||
| (звужувати) | ||
| Інфінітив | ву́зити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ву́зьмо | |
| 2 особа | вузь | ву́зьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ву́зитиму | ву́зитимемо, ву́зитимем |
| 2 особа | ву́зитимеш | ву́зитимете |
| 3 особа | ву́зитиме | ву́зитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ву́жу | ву́зимо, ву́зим |
| 2 особа | ву́зиш | ву́зите |
| 3 особа | ву́зить | ву́зять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ву́зячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ву́зив | ву́зили |
| жін. р. | ву́зила | |
| сер. р. | ву́зило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ву́зивши | ||