| | |
| вурча́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вурча́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вурчі́мо, вурчі́м |
| 2 особа | вурчи́ | вурчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вурча́тиму | вурча́тимемо, вурча́тимем |
| 2 особа | вурча́тимеш | вурча́тимете |
| 3 особа | вурча́тиме | вурча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вурчу́ | вурчимо́, вурчи́м |
| 2 особа | вурчи́ш | вурчите́ |
| 3 особа | вурчи́ть | вурча́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вурчучи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вурча́в | вурча́ли |
| жін. р. | вурча́ла |
| сер. р. | вурча́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вурча́вши |
