| вуха́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вуха́тий | вуха́та | вуха́те | вуха́ті |
| родовий | вуха́того | вуха́тої | вуха́того | вуха́тих |
| давальний | вуха́тому | вуха́тій | вуха́тому | вуха́тим |
| знахідний | вуха́того, вуха́тий | вуха́ту | вуха́те | вуха́тих, вуха́ті |
| орудний | вуха́тим | вуха́тою | вуха́тим | вуха́тими |
| місцевий | на/у вуха́тому, вуха́тім | на/у вуха́тій | на/у вуха́тому, вуха́тім | на/у вуха́тих |