| | |
| вхитрува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вхитрува́тися, вхитрува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вхитру́ймося, вхитру́ймось |
| 2 особа | вхитру́йся, вхитру́йсь | вхитру́йтеся, вхитру́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вхитру́юся, вхитру́юсь | вхитру́ємося, вхитру́ємось, вхитру́ємся |
| 2 особа | вхитру́єшся | вхитру́єтеся, вхитру́єтесь |
| 3 особа | вхитру́ється | вхитру́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | вхитрува́вся, вхитрува́всь | вхитрува́лися, вхитрува́лись |
| жін.р. | вхитрува́лася, вхитрува́лась |
| сер.р. | вхитрува́лося, вхитрува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вхитрува́вшись |
