| | |
| вча́влювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вча́влювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вча́влюймо |
| 2 особа | вча́влюй | вча́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вча́влюватиму | вча́влюватимемо, вча́влюватимем |
| 2 особа | вча́влюватимеш | вча́влюватимете |
| 3 особа | вча́влюватиме | вча́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вча́влюю | вча́влюємо, вча́влюєм |
| 2 особа | вча́влюєш | вча́влюєте |
| 3 особа | вча́влює | вча́влюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вча́влюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вча́влював | вча́влювали |
| жін. р. | вча́влювала |
| сер. р. | вча́влювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| вча́влюваний |
| Безособова форма |
| вча́влювано |
| Дієприслівник |
| вча́влювавши |
