| | |
| вчаро́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вчаро́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вчаро́вуймо |
| 2 особа | вчаро́вуй | вчаро́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вчаро́вуватиму | вчаро́вуватимемо, вчаро́вуватимем |
| 2 особа | вчаро́вуватимеш | вчаро́вуватимете |
| 3 особа | вчаро́вуватиме | вчаро́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вчаро́вую | вчаро́вуємо, вчаро́вуєм |
| 2 особа | вчаро́вуєш | вчаро́вуєте |
| 3 особа | вчаро́вує | вчаро́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вчаро́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вчаро́вував | вчаро́вували |
| жін. р. | вчаро́вувала |
| сер. р. | вчаро́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вчаро́вувавши |
