| вчарува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | вчарува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вчару́ймо | |
| 2 особа | вчару́й | вчару́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вчару́ю | вчару́ємо, вчару́єм |
| 2 особа | вчару́єш | вчару́єте |
| 3 особа | вчару́є | вчару́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вчарува́в | вчарува́ли |
| жін.р. | вчарува́ла | |
| сер.р. | вчарува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вчаро́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| вчаро́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| вчарува́вши | ||