| | |
| вчи́туватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вчи́туватися, вчи́туватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вчи́туймося, вчи́туймось |
| 2 особа | вчи́туйся, вчи́туйсь | вчи́туйтеся, вчи́туйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вчи́туватимуся, вчи́туватимусь | вчи́туватимемося, вчи́туватимемось, вчи́туватимемся |
| 2 особа | вчи́туватимешся | вчи́туватиметеся, вчи́туватиметесь |
| 3 особа | вчи́туватиметься | вчи́туватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вчи́туюся, вчи́туюсь | вчи́туємося, вчи́туємось, вчи́туємся |
| 2 особа | вчи́туєшся | вчи́туєтеся, вчи́туєтесь |
| 3 особа | вчи́тується | вчи́туються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вчи́туючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вчи́тувався, вчи́тувавсь | вчи́тувалися, вчи́тувались |
| жін. р. | вчи́тувалася, вчи́тувалась |
| сер. р. | вчи́тувалося, вчи́тувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вчи́тувавшись |
