| | |
| вчі́плюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вчі́плюватися, вчі́плюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вчі́плюймося, вчі́плюймось |
| 2 особа | вчі́плюйся, вчі́плюйсь | вчі́плюйтеся, вчі́плюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вчі́плюватимуся, вчі́плюватимусь | вчі́плюватимемося, вчі́плюватимемось, вчі́плюватимемся |
| 2 особа | вчі́плюватимешся | вчі́плюватиметеся, вчі́плюватиметесь |
| 3 особа | вчі́плюватиметься | вчі́плюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вчі́плююся, вчі́плююсь | вчі́плюємося, вчі́плюємось, вчі́плюємся |
| 2 особа | вчі́плюєшся | вчі́плюєтеся, вчі́плюєтесь |
| 3 особа | вчі́плюється | вчі́плюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вчі́плюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вчі́плювався, вчі́плювавсь | вчі́плювалися, вчі́плювались |
| жін. р. | вчі́плювалася, вчі́плювалась |
| сер. р. | вчі́плювалося, вчі́плювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вчі́плювавшись |
