| | |
| вшано́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вшано́вуватися, вшано́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вшано́вуймося, вшано́вуймось |
| 2 особа | вшано́вуйся, вшано́вуйсь | вшано́вуйтеся, вшано́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вшано́вуватимуся, вшано́вуватимусь | вшано́вуватимемося, вшано́вуватимемось, вшано́вуватимемся |
| 2 особа | вшано́вуватимешся | вшано́вуватиметеся, вшано́вуватиметесь |
| 3 особа | вшано́вуватиметься | вшано́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вшано́вуюся, вшано́вуюсь | вшано́вуємося, вшано́вуємось, вшано́вуємся |
| 2 особа | вшано́вуєшся | вшано́вуєтеся, вшано́вуєтесь |
| 3 особа | вшано́вується | вшано́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вшано́вуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вшано́вувався, вшано́вувавсь | вшано́вувалися, вшано́вувались |
| жін. р. | вшано́вувалася, вшано́вувалась |
| сер. р. | вшано́вувалося, вшано́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вшано́вувавшись |
