| | |
| вшано́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вшано́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вшано́вуймо |
| 2 особа | вшано́вуй | вшано́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вшано́вуватиму | вшано́вуватимемо, вшано́вуватимем |
| 2 особа | вшано́вуватимеш | вшано́вуватимете |
| 3 особа | вшано́вуватиме | вшано́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вшано́вую | вшано́вуємо, вшано́вуєм |
| 2 особа | вшано́вуєш | вшано́вуєте |
| 3 особа | вшано́вує | вшано́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вшано́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вшано́вував | вшано́вували |
| жін. р. | вшано́вувала |
| сер. р. | вшано́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| вшано́вуваний |
| Безособова форма |
| вшано́вувано |
| Дієприслівник |
| вшано́вувавши |