| вшляхе́тнювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | вшляхе́тнювання | |
| родовий | вшляхе́тнювання | |
| давальний | вшляхе́тнюванню | |
| знахідний | вшляхе́тнювання | |
| орудний | вшляхе́тнюванням | |
| місцевий | на/у вшляхе́тнюванні, вшляхе́тнюванню | |
| кличний | вшляхе́тнювання* |