| вщасли́витися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | вщасли́витися, вщасли́витись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вщасли́вмося, вщасли́вмось | |
| 2 особа | вщасли́вся | вщасли́втеся, вщасли́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вщасли́влюся, вщасли́влюсь | вщасли́вимося, вщасли́вимось, вщасли́вимся |
| 2 особа | вщасли́вишся | вщасли́витеся, вщасли́витесь |
| 3 особа | вщасли́виться | вщасли́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вщасли́вився, вщасли́вивсь | вщасли́вилися, вщасли́вились |
| жін.р. | вщасли́вилася, вщасли́вилась | |
| сер.р. | вщасли́вилося, вщасли́вилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вщасли́вившись | ||