| | |
| в’язни́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | в’язни́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | в’язні́мо, в’язні́м |
| 2 особа | в’язни́ | в’язні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | в’язни́тиму | в’язни́тимемо, в’язни́тимем |
| 2 особа | в’язни́тимеш | в’язни́тимете |
| 3 особа | в’язни́тиме | в’язни́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | в’язню́ | в’язнимо́, в’язни́м |
| 2 особа | в’язни́ш | в’язните́ |
| 3 особа | в’язни́ть | в’язня́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| в’язнячи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | в’язни́в | в’язни́ли |
| жін. р. | в’язни́ла |
| сер. р. | в’язни́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| в’язни́вши |
