| в’язо́вник – іменник чоловічого роду | ||
| (в’язовий гай) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | в’язо́вник | в’язо́вники |
| родовий | в’язо́вника | в’язо́вників |
| давальний | в’язо́внику, в’язо́вникові | в’язо́вникам |
| знахідний | в’язо́вник | в’язо́вники |
| орудний | в’язо́вником | в’язо́вниками |
| місцевий | на/у в’язо́внику | на/у в’язо́вниках |
| кличний | в’язо́внику* | в’язо́вники* |
| [рідко] |