| вівсюгува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вівсюгува́тий | вівсюгува́та | вівсюгува́те | вівсюгува́ті |
| родовий | вівсюгува́того | вівсюгува́тої | вівсюгува́того | вівсюгува́тих |
| давальний | вівсюгува́тому | вівсюгува́тій | вівсюгува́тому | вівсюгува́тим |
| знахідний | вівсюгува́тий | вівсюгува́ту | вівсюгува́те | вівсюгува́ті |
| орудний | вівсюгува́тим | вівсюгува́тою | вівсюгува́тим | вівсюгува́тими |
| місцевий | на/у вівсюгува́тому, вівсюгува́тім | на/у вівсюгува́тій | на/у вівсюгува́тому, вівсюгува́тім | на/у вівсюгува́тих |