| | |
| вівчарюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вівчарюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вівчарю́ймо |
| 2 особа | вівчарю́й | вівчарю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вівчарюва́тиму | вівчарюва́тимемо, вівчарюва́тимем |
| 2 особа | вівчарюва́тимеш | вівчарюва́тимете |
| 3 особа | вівчарюва́тиме | вівчарюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вівчарю́ю | вівчарю́ємо, вівчарю́єм |
| 2 особа | вівчарю́єш | вівчарю́єте |
| 3 особа | вівчарю́є | вівчарю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вівчарю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вівчарюва́в | вівчарюва́ли |
| жін. р. | вівчарюва́ла |
| сер. р. | вівчарюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вівчарюва́вши |
