| відбабува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відбабува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відбабу́ймо | |
| 2 особа | відбабу́й | відбабу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відбабу́ю | відбабу́ємо, відбабу́єм |
| 2 особа | відбабу́єш | відбабу́єте |
| 3 особа | відбабу́є | відбабу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відбабува́в | відбабува́ли |
| жін.р. | відбабува́ла | |
| сер.р. | відбабува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відбабува́вши | ||
| [рідко] | ||